Лікування синдрому порожнього носа стовбуровими клітинами

Синдром порожнього носа — стан, що розвивається після оперативного втручання у зоні носових раковин. При ньому порушуються фізіологічно необхідні функції носу:
● зволоження та нагрівання повітря;● затримання мікрочасточок при вдиху;● повноцінне відчуття смаку та запаху;● передача нервових сигналів про вдих до мозку.
Найчастіше скарги пацієнтів із СПН пов’язані саме з останнім пунктом.
«Ілюзія відсутності носу», «дискомфорт, з яким майже неможливо жити», «задуха, від якої не втекти» — часто саме так описують свої відчуття люди, що стикнулися з цією патологією. У таких людей майже завжди є проблеми зі сном, постійна тривога і, як результат, перевантаження нервової системи, вегетативна дисфункція та церебрастенічний синдром.
Крім цього, у пацієнтів часто виникають і такі симптоми:
● сухість слизової носа;● утворення кірок;● носові кровотечі;● набряк та біль у носі;● головний біль та запаморочення;● зниження чутливості нюху та смаку;● хронічна втома;● різкі перепади настрою та роздратованість.

СПН розвивається відразу чи через деякий час після оперативного втручання у порожнину носа. До можливих причин виникнення синдрому порожнього носа відносяться:● конхотомія – повне або часткове видалення нижніх носових раковин разом зі слизовою;● септектомія – видалення носової перегородки;● інші види рінохірургічних радикальних операцій на носовій порожнині з приводу різноманітних захворювань носа та приносових пазух;● радикальні трансназальні (які виконуються через ніс) операції на структурах головного мозку.
Найбільш поширена причина СПН – тотальна конхотомія, але далеко не у всіх пацієнтів, що її перенесли, розвивається це ускладнення. В той же час, симптоми синдрому порожнього носу можуть зустрічатися у пацієнтів зі збереженим об’ємом носових раковин, у яких ушкоджена слизова оболонка та порушена нервова регуляція роботи слизової (ушкоджені нервові закінчення).
Основними складовими патогенезу СПН є:● порушення аеродинаміки носу внаслідок видалення або значного вкорочення носових раковин. Знижується опір потоку повітря, з ламінарного, впорядкованого, він перетворюються на турбулентний, що є нехарактерним для нормального носового дихання;● скорочення секреції носового слизу внаслідок ушкодження слизової оболонки носа або зменшення її площі. Порушується механізм зволоження та місцевого захисту від інфекцій, механічних подразнень, хронічне пересихання слизової призводить до її поступової атрофії;● дисфункція низки рецепторів носа, насамперед, холодових терморецепторів, внаслідок чого людина не відчуває проходження повітря через носові ходи, хоча об’єктивно воно відбувається.
Через те, що симптоми суб’єктивні та часто важко описуються, а точні причини хвороби достеменно не відомі, досі ведуться дискусії щодо діагностики СПН.Клініка GOOD CELLS — повністю СПН-friendly.

Точно відповісти на це питання поки неможливо. Але доведено, що вірогідність виникнення СПН чи атрофічного риніту збільшується при хронічному риносинуситі або сухому передньому риніті.

В залежності від масштабу, локалізації ушкоджень внутрішньоносових структур виділяють 4 варіанти СПН:● повністю видалені або суттєво вкорочені нижні носові раковини;● аналогічні дефекти середніх носових раковин;● часткове ушкодження нижніх та середніх носових раковин;● структурна цілісність раковин збережена, але суттєво пошкоджена їх слизова оболонка.

При синдромі порожнього носа симптоми досить різноманітні:● дискомфорт, іноді – печіння та больові відчуття через надмірну сухість слизової оболонки;● скупчення в носі густого слизу, утворення кірочок;● послаблення або повна втрата здатності відчувати запахи;● суб’єктивне відчуття утруднення носового дихання, перешкоди у носі, браку повітря та задухи. Внаслідок цього людина часто переходить на дихання ротом;● подразнення глотки повітрям, що не зігрівається, не зволожується та не очищується під час проходження через ніс, як наслідок –відчуття сухості у глотці;● часті носові кровотечі;● пересихання слизової очей;● різноманітні розлади внаслідок постійного відчуття задухи – порушення сну, тривожність, хронічна втома, зниження працездатності, тахікардія;● можливі головні болі, болі в різних ділянках обличчя.

Складові комплексної діагностики синдрому порожнього носа:● збір анамнезу, в тому числі за допомогою спеціальних опитувальників;● дослідження порожнини носа методом ендоскопії;● проведення риноманометрії для об’єктивної оцінки функції носового дихання;● низка тестів для оцінки мукоциліарного кліренсу, носової секреції, зволоження слизової (з ватою, з сахарином, проба Ширмера);● комп’ютерна томографія чи МРТ носа та приносових пазух;● в окремих випадках – біопсія слизової носа.

Зазвичай, лікарі призначають при синдромі порожнього носа лікування, спрямоване на полегшення проявів. Його основною складовою є зволоження порожнини носа за допомогою сольових спреїв, мазей, гелів, рослинних олій з лікувальними властивостями. Додатково рекомендується зволожувати, очищувати, кондиціювати повітря за допомогою кліматичної техніки, користуватися носовими фільтрами чи захисними масками, щоб уникнути подразнень слизової, що можуть спровокувати загострення стану. Але симптоматична терапія не впливає на причини виникнення СПН. Чи можливо вилікувати синдром порожнього носа, відновити пошкоджені структури та втрачені функції? Розробка методів лікування, що дозволять це зробити, здійснюється у двох напрямках:● біотехнологічне хірургічне лікування, усунення структурних дефектів за допомогою трансплантатів та імплантатів, що складаються виключно з біологічних матеріалів або містять синтетичні компоненти;● біологічна терапія – ін’єкції біотехнологічних продуктів, що стимулюють процеси регенерації та дозволяють відновити втрачені тканини. До таких продуктів відносяться стовбурові клітини.

У клініці GOOD CELLS для лікування синдрому порожнього носа використовуються різні різновиди біотехнологічних матеріалів, що створюють спеціалісти клініки у власній лабораторії. Кожен з матеріалів має свій вплив на організм та вносить вклад у комплексне лікування СПН:● мультипотентні стовбурові клітини-похідні нервового гребня покращують трофіку слизової носа та стимулюють нервову регенерацію, сприяють відновленню функцій носових рецепторів;● мезенхімальні стовбурові клітини з жирової тканини допомагають зняти запалення, яким часто супроводжується СПН, а також частково відновити структури, що відповідають за нормальну аеродинаміку носа;● унікальний біотехнологічний продукт з 3 компонентів – метилцелюлози (органічний наповнювач, гелеутворюючий агент), безклітинної жирової матриці, що активно стимулює процеси репарації та регенерації, служить структурною основою для новоутворених клітин та мезенхімальних стовбурових клітин, що можуть перетворюватись на клітини сполучної тканини, потрібні для відновлення носових структур. Цей продукт дозволяє відновити втрачений внаслідок операції об’єм носових раковин та нормалізувати носове дихання.Також для усунення дефектів носових структур у клініці використовуються біотехнологічні імплантати різного походження.Розробка схеми лікування та вибір біотехнологічних продуктів здійснюється індивідуально з урахуванням підвиду СПН, локалізації пошкоджених структур та наявності живих тканин, особливостей клінічних проявів.Лікування синдрому порожнього носа з використанням біотехнологічних матеріалів є найбільш прогресивним та ефективним методом, бо дозволяє не тільки полегшити прояви синдрому, але й усунути причину порушень, відновити фізіологічну основу носової аеродинаміки.