Лікування хвороби Паркінсона стовбуровими клітинами

Що таке хвороба Паркінсона, причини виникнення захворювання

Хвороба Паркінсона — це повільно прогресуюче хронічне неврологічне захворювання. Найчастіше воно діагностується у людей похилого віку і характеризується дегенеративними порушеннями з боку екстрапірамідної моторної системи. Механізм розвитку хвороби Паркінсона пов'язаний з руйнуванням та загибеллю нейронів, що призводить до зниження вироблення нейромедіаторів дофаміну. У такому стані у людини виникають порушення в центральній нервовій системі, що проявляться м'язовою ригідністю, гіпокінезією, тремором, постуральною нестійкістю. 
Хвороба Паркінсона — це самостійне захворювання, що не викликане ані генетичними змінами, ані іншими хворобами. Етіологія стану точно не доведена, але вважається, що основні фактори розвитку хвороби наступні:● старіння;● наявність хвороби Паркінсона у сімейному анамнезі;● несприятливі фактори навколишнього середовища;● довгий прийом деяких лікарських препаратів.
Стовідсоткових методів, як вилікувати хворобу Паркінсона, зараз не існує, але терапія направлена на покращення та підтримку стану, профілактику погіршень.

Симптоми хвороби Паркінсона 

Ознаки хвороби Паркінсона та їх інтенсивність залежить від того, яка частина стріопалідарної системи вражена:● при гіперфункції стріатума спостерігається надлишок мимовільних рухів — гіперкінези; ● при торможенні — гіпокінезія, амімія, бідність рухів.  Існують рухові порушення, що характерні для людей з діагнозом хвороба Паркінсона. Симптоми патології:● Тремор — найбільш очевидна та добре візуалізована ознака. Тремор має постійний характер, проявляється навіть у стані спокою. Перші ознаки тремору проявляються у дистальному відділі однієї руки, а з прогресуванням хвороби розповсюджуються на другу руку, на нижні кінцівки, голову (язик, повіки, щелепу). У стані спокою інтенсивність тремору зменшується, але він не зникає повністю, а при хвилюванні стає більш вираженим.● Гіпокінезія — зниження спонтанної рухової активності. Хвороба Паркінсона характеризується брадикінезією — це уповільнення темпу рухів, ляльковою ходою — мілкими кроками, амімією, рідкими миганнями та застиглим поглядом. Амплітуда рухів та активність у таких людей зменшені, відсутні фізіологічні синкінезії — наприклад, при ходьбі, руки не рухаються.● М'язова ригідність — стан характеризується високим тонусом м'язів, що призводить до “застигання” тіла в одному положенні. Згодом, у пацієнта формується характерна поза носія або поза манекена: властива сутулість, напівзігнуті руки в ліктях, ноги в колінах та тазових суглобах. ● Постуральна нестійкість — порушується центр тяжіння тіла, що призводить до втрати рівноваги, падіння. Такий стан характерний для пізніх стадій діагнозу хвороба Паркінсона: причина — важкість подолання інерції руху та спокою (виникають труднощі з початком руху і з зупинкою).Для людей з захворюванням характерні психологічні та вегетативні розлади, порушення обміну речовин, надмірна вага чи худоба, надмірна пітливість, високе слиновиділення, проблеми з мовою, сном. Більше 47% страждають від необґрунтованого страху, безсоння, депресії, хронічної втоми.

Діагностика Паркінсона: як це відбувається

Що таке хвороба Паркінсона та як її діагностувати — знає лікар-невролог. Постановка діагнозу майже не викликає труднощів: спеціаліст спроможний візуально визначити симптоми хвороби у людини. Для складання анамнезу проводяться наступні маніпуляції:● опитування — інформація щодо професійної діяльності, сімейного анамнезу, прийому ліків, історія перших проявів недуги;● фізикальний та неврологічний огляд;● тестування когнітивних функцій;● перевірка психоемоційних порушень;● лабораторні та генетичні обстеження.
Важливим етапом діагностики є нейровізуалізація та диференційна діагностика. Пацієнту з хворобою Паркінсона можуть призначати:● МРТ для вивчення стану мозку та виключення новоутворень, травм, відкладень, тромбів та інших судинних патологій;● електроміографію — для виключення м'язових хвороб, що можуть спровокувати тремор;● електроенцефалографію — вивчення порушень діяльності головного мозку;● МР-ангіографію судин та інтракраніальних артерій.
Важливо виключити вторинний симптоматичний паркінсонізм, що спровокований патологіями мозку, пухлинами, травмами.

Лікування хвороби Паркінсона: які методи використовуються

При діагнозі хвороба Паркінсона лікування призначається індивідуально в залежності від клінічної картини, особливостей пацієнта. Лікування Паркінсона — це сукупність консервативних методів:● Медикаментозна терапія. Оскільки причина хвороби — це критично низький рівень дофаміну, невролог призначає препарати, що стимулюють його вироблення. Дофамінергічні препарати полегшують симптоматику, усувають рухові розлади. Найбільш ефективним препаратом називають Леводопу: усуває гіпокінезію, ригідність, тремор, дисфагію, слинотечу. ● Хірургічне лікування. Якщо в симптоматиці хвороби є тремор, доцільно проводити деструктивну операцію — таламотомію. При інших рухових розладах високу ефективність має палідотомія. Нейростимуляція — малоінвазивне хірургічне втручання, ціль якого — стимуляція структур головного мозку. Цей метод дозволяє збільшити перевод контролю симптомів та зменшити залежність від антипаркенситочних ліків. 
Медикаментозні методи лікування Паркінсона доповнюють різними програмами для покращення функціональних можливостей пацієнта. Також ці програми ефективні в період реабілітації після хірургічних втручань:● фізіотерапія та рухова реабілітація, особливо тренування на рівноваги;● організація харчування;● робота з логопедом та психологом.
● Клітинна терапія: лікування стовбуровими клітинами. Такий метод дозволяє впливати на біологічні процеси в організмі, а саме регуляцію дегенеративного процесу у мозку, покращувати живлення нейронів та стимуляцію нових нейронних зв’язків. Це сучасний підхід у світовій медицині, який на сьогодні дає вагомі результати у лікуванні хвороби Паркінсона.

Профілактика Паркінсона: як зменшити ризик захворювання

В 2022 році Всесвітня асамблея охорони здоров'я схвалила Міжсекторальний глобальний план дій щодо боротьби з епілепсією та іншими неврологічними розладами на 2022–2031 роки. Такий захід направлений на вирішення проблем людей, що страждають від таких патологій як епілепсії, хвороба Паркінсона. Профілактика, що може значно знизити ризики розвитку порушень полягає в наступних діях:● раціон з мінімальним вмістом консервантів та насичених жирів, але багатий омега-3 да вітаміном D;● помірні фізичні навантаження, активний спосіб життя;● достатньо відпочинку та сну;● мінімізація стресів, перевтоми, нервової напруги;● виключення куріння та алкоголю.
Людям, що знаходяться у групі ризику (вік, хвороба в анамнезі сім'ї), необхідно проходити профілактичні огляди у невролога.

Інноваційне лікування Паркінсона стовбуровими клітинами 

Один із інноваційних методів лікування хвороби Паркінсона — це терапія мезенхімальними стовбуровими клітинами. Вперше стовбурові клітини були використані в протипаркінсонічній програмі в 2009 році і 80% пацієнтів протягом 36 місяців мали стійку ремісію. 
У клініці GOOD CELLS для лікування хвороби Паркінсона використовують стовбурові клітини, що здатні замінити дофамінсекретуючі клітини, які загинули. Спеціалісти клініки — це ті, хто може вилікувати хворобу Паркінсона без побічних ефектів та з високим відсотком позитивного результату. Цей метод може зупинити дегенеративні процеси у головному мозку, покращити працездатність та рухову функцію, суб'єктивно покращити якість життя пацієнта. Додатково, також можуть бути використані екзосомовмістні продукти, що є найсучаснішим підходом у лікуванні на сьогодні.

Чи є ускладнення та прогнози лікування

Хвороба Паркінсона — як з нею справлятися і які прогнози? Хвороба постійно прогресує і в останні роки помічено, що люди з цим діагнозом втрачають здатність обслуговувати себе самостійно вже протягом 8-10 років, а вже після 10 років набувають статусу інвалідів. При отриманні якісної терапії темп прогресування захворювання сповільнюється — серйозні ускладнення діагностуються в середньому через 15 років, а симптоматика менш виражена.

Висновок

Хвороба Паркінсона не лікується повністю, але при ранній діагностиці і своєчасній якісній терапії працездатність покращується та тривалість життя подовжується.
Відмінні результати демонструє сучасна регенеративная медицина в Україні: при неврологічних захворюваннях з порушенням функцій руху лікування стовбуровими клітинами стимулює утворення нових нейронних зв'язків, пригнічує патологічні процеси у головному мозку, поліпшує стан та роботу всього організму. Це найкраще рішення, коли традиційні методи лікування хвороби Паркінсона є неефективними.