Лікування фасеткового синдрому стовбуровими клітинами

Що таке фасетковий синдром?

Фасетковий синдром (або артроз міжхребцевих суглобів) – це патологічний стан суглобових хрящів хребта. Інша їх назва дуговідросчаті суглоби. Вони утворюються завдяки кінцям поруч локалізованих хребців і вкриті хрящовою тканиною. Завдяки цим суглобам люди мають гнучку спину та шийний відділ.

Патологічний стан, при якому вражаються міжхребцеві суглоби, проявляється дегенеративно-дистрофічним процесом, через що порушується фізіологічна біомеханіка рухів та розвивається больовий синдром.

Згідно зі статистикою більше ніж 55% випадків фасеткового синдрому приходиться на шийний відділ, і 31% на поперек. А відсоток захворювання серед літніх людей складає близько 90%.

Також в деяких медичних публікаціях зустрічається термін спондилоартроз. Раніше його прирівнювали до фасет-синдрому. Але наразі вважається, що він не є синонімом фасеткового синдрому і охоплює дистрофічні процеси в більшій кількості структур одночасно (капсулі міжхребцевих суглобів, параартикулярних тканин та жовтій зв’язці).

Лікування фасет-синдрому складається з протизапальної терапії та лікувальної фізкультури. Але про це докладніше пізніше.

Фасетковий синдром: причини та механізм розвитку

До основних причин розвитку міжхребцевого артрозу відносять такі:● Руйнування міжхребцевого диска внаслідок травми і, як наслідок, здавлення хряща фасеткового суглоба. ● Зменшення вироблення синовіальної рідини, що відбувається у літніх людей по причині фізіологічного старіння організму. Справа в тому, що синовіальна рідина змащує елементи суглобу, як машинне масло змащує елементи двигуна в автомобілі. Коли синовіальної рідини не вистачає, структури суглобу починають зношуватись швидше, що призводить до дегенеративного процесу.● Підйом великих тяжів, що спричиняє навантаження на структуру хребта і сприяє ушкодженню суглоба і руйнування його елементів.Отже, найчастіше до фасет-синдрому призводить травмування або фізіологічне старіння організму. 
Також фасетковий синдром розвивається через дегенеративні зміни хребців і суглобових тканин через остеоартроз та дегенеративні процеси в хрящах, які проявляються зі старінням організму. 
Ще одним можливим механізмом розвитку хвороби є функціональні порушення в суглобах через зниження висоти міжхребцевих дисків на фоні грижі або інших запальних та незапальних процесів. Це призводить до блокування та обмеження фізіологічної рухомості структур хребта. 

Фасет-синдром: симптоми

Основний симптом фасет-синдрому – це біль у враженному відділі. Залежно від пошкоджень та розвитку дегенеративного процесу біль може бути як одностороннім, так і з обох боків від хребта. Найчастіше вражається шийний відділ та поперек, але інколи пацієнти стикаються з болями в грудному відділі також.
Біль проявляється інтенсивніше в поперековому відділі, через те, що на нього приходиться найбільший тиск від тіла. Тому інколи симптоми фасет-синдрому – це іррадійований біль в:● сідничну ділянку;● пах;● задню сторону стегна;● в нижні кінцівки;● дуже рідко в верхні кінцівки.
Якщо уражається шия чи грудний відділ, біль іррадіює в верхні кінцівки і навіть в очеревину. 
Інший симптом артрозу міжхребцевих суглобів: зменшення або повна втрата чутливості в верхніх чи нижніх кінцівках.Також біль посилюється при фізичній праці, при піднятті важких предметів, при стандартних нахилах, поворотах тілом, при розтягуванні спини. 
Біль зменшується лише при нахилі вперед або в положенні лежачи на спині. 

Діагностика фасеткового синдрому

Щоб встановити діагноз, лікар проводить огляд та діагностику. Спочатку збираються скарги та анамнез хвороби. Лікар має знати, коли почались перші болі, з чим були пов’язані та як змінювався характер болю при зміні положення тіла в просторі. 
Діагноз артроз міжхребцевих дисків припускають, якщо у пацієнта основна скарга – біль в шийному/грудному/поперековому відділах навіть без виконання виснажливої фізичної праці, спорту та інших навантажень. А також при супроводі болей неврологічними симптомами (оніміння рук або ніг). 
В такому випаду лікар призначає додаткове обстеженні:● рентген хребта;● МРТ;● КТ;● ЕГ. Якщо на отриманих зображеннях лікар не бачить можливих причин симптому, ставиться діагноз фасет-синдром. 
Щоб підтвердити остаточний діагноз спеціаліст може запропонувати діагностичну ін’єкцію. Ця маніпуляція проводиться в ділянці поряд з нервом дуговідросчатого суглоба в місці болю. Під контролем рентгенологічного апарату пацієнту вводять місцеву анестезію і дивляться, чи змінюється характер болю.
Якщо настає полегшення, остаточний діагноз підтверджується.

Лікування фасеткового синдрому

Залежно від інтенсивності та причин болю фасет-синдром лікується кількома методами. Всі вони направлені на зменшення больового симптома та стабілізації хребта для зменшення навантаження на структури дуговідросчатих суглобів.

Консервативні методи

До них відносять призначення протизапальних препаратів. Вони зменшують запалення та знижують біль. Але ці препарати впливають лише на симптом, не впливають на причину розвитку дегенеративного процесу. Тому такі препарати являються допоміжними.

Фізіотерапія

Це також один із методів лікування синдрому. Він базується на розвитку м’язів спини та живота для стабілізації хребта. Таким чином, намагаються зменшити навантаження на дуговідросчаті суглоби і больовий синдром.

Але інколи ці варіанти не єдині для лікування фасет-синдрому. Якщо причиною дегенеративних змін є зміщення суглобів, призначають мануальну терапію для повернення суглоба на місце. Якщо причина в артриті, намагаються знайти причину та зменшити вплив фактору, що призвів до артриту. Якщо причиною став артроз, призначають не консервативні методи лікування.

Ін’єкційні методики

Якщо консервативна терапія не допомагає, пропонують використання ін’єкцій. Це блокада болевого синдрома завдяки знеболюючому препарату та кортизону в ділянку дегенеративного процесу.

Оперативні методики

Ми винесли їх в окремий розділ. Такі методи використовують, коли інші на приносять відповідного результату. Їх суть – знищити провідність чутливого нерва для припинення передачу больовогу імпульсу. Зараз використовують кілька ефективних технік, наприклад, радіочастотне усунення нервових закінчень.

Особливості лікування фасет-синдрому стовбуровими клітинами в клініці GOOD CELLS

В клініці регенеративної медицини GOOD CELLS ми пропонуємо сучасний ефективний метод лікування фасеткового синдрому. У його основі використання стовбурових клітин для зупинення дегенеративних змін в суглобах. 
Чому цей метод ефективний:● Стовбурові клітини мають імуномодулюючі властивості, тобто, здатні пригнічувати запальні процеси в місці введення.● Стовбурові клітини здатні диференціюватись в інші клітини, в тому числі, в хондрогенні, остеогенні та адипогенні. Тим самим, вони здатні відновлювати вже втрачені клітини в суглобах.Що відбувається з пацієнтами після введення стовбурових клітин в ділянку ураження:● зникнення больовогу синдрому через 7-10 діб;● відновлення рухової активності спини;● збільшення можливостей щодо активної рухової діяльності без болю в шиї, грудному відділі чи попереку;● ознаки регенерації хряща та збільшення його об’єму в дуговідросчастому суглобі;● збереження позитивних клінічних змін при лікуванні фасет-синдрому на рік в середньому.
Це актуальний та ефективний метод лікування фасет-синдрому, який може замінити старі методи корекції больового синдрому при дегенеративних процесах в структурах спини. 
Таке лікування має свої переваги:● терапевтичний ефект тоді, коли традиційні методи залишились бездієвими;● зменшення больового синдрому на довгий час;● часткове відновлення хряща, травмованого через різні чинники;● відсутність побічних ефектів, які притаманні кортикостероїдам та місцевій анестезії, яка використовується для полегшення життя пацієнта.
Отже, лікування фасет-синдрому стовбуровими клітинами – нове слово в медицині з доказовою ефективністю. Стовбурові клітини – це нова сторінка для лікування фасеткового синдрому та повернення людині повноцінного рухового життя без болі.