Догляд за діабетичною стопою після лікування: поради та рекомендації

Діабетична стопа належить до найважчих ускладнень цукрового діабету. Стан характеризується незагоюючими виразками, які не тільки збільшуються, а й "проростають" углиб, руйнуючи м'які тканини, м'язи, судини та нервові волокна. Неналежний догляд за діабетичною стопою і відсутність своєчасної медичної допомоги призводить до обширного некрозу, до якого залучені кістки та зв'язки. Після цього розвивається гангрена і слідує ампутація кінцівки. Щоб не прогавити момент, рекомендується оглядати стопу щодня, своєчасно звертатися до лікаря і суворо дотримуватися його рекомендацій щодо догляду. Для пацієнтів з діагнозом діабетична стопа профілактика, щоб уникнути посилення хвороби, включає такі маніпуляції: ● регулярна консультація ендокринолога;● суворе дотримання дієти;● прийом всіх призначених препаратів;● якісна гігієна стоп;● використання косметичних зволожуючих засобів;● при першому прояві ран, тріщин, виразок — звернутися до фахівця.Лікування діабетичної стопи призначається ендокринологом і полягає у медикаментозній та місцевій терапії, а в складних випадках — у хірургічному втручанні.

Процес лікування діабетичної стопи

Тактика лікування діабетичної стопи залежить від клінічної картини, поширеності патологічного процесу та ускладнень, пов'язаних з ними. На ранній стадії у поєднанні з дієтою пацієнту призначають місцеву та медикаментозну терапію:● антибіотики для боротьби з інфекціями;● препарати для активації кровотоку та стабілізації артеріального тиску;● знеболювальні препарати;● обробка виразок антисептичними мазями.Обов'язковий пункт — корекція лікувального плану цукрового діабету.
Якщо патологічний процес поширився на суглоби, кістки, судини, призначають хірургічну операцію. Тип хірургічного втручання залежить від поширеності патологічного процесу та його особливостей:● ангіопластика — висічення гангренозних тканин з подальшою пластикою судин для відновлення кровообігу;● некректомія — операція призначається, якщо розмір виразки не перевищує 2 см, і полягає у висіченні гангренозних та частини здорових тканин.Для відновлення кровотоку, який впливає на генерацію тканин, можуть проводитися ендартеректомія, стентування артерій та аутовенозне шунтування.
З інноваційних методів лікування діабетичної стопи гарні результати демонструє терапія стовбуровими клітинами. Метод ефективний для лікування діабету 1 та 2 типу, а також його ускладнень — діабетичної стопи. Терапія позитивно впливає на стан взагалі: регулює метаболізм, знижує рівень цукру в крові, сприяє виробці інсуліну. Терапія стовбуровими клітинами сприяє нормалізації вуглеводного обміну, що призводить до кращого загоєння трофічних ран, зупиняє руйнування м'яких тканин на кінцівках. Ця методика допомагає значно скоротити відсоток операцій із ампутації кінцівок. Успіх лікування діабетичної стопи полягає у дотриманні основних принципів:● пригнічення інфекції;● відновлення кровообігу кінцівки;● підтримання вологого природного середовища у рані;● систематична хірургічна обробка виразки;● зниження навантаження на стопу.

Післялікувальний догляд за діабетичною стопою

Терміни загоєння діабетичної стопи залежить від особливостей організму пацієнта. У середньому це 10-11 тижнів, але за суворого дотримання принципів післялікувального догляду та повного розвантаження терміни загоєння можуть скоротитися до 4-6 тижнів. Після лікування діабетичної стопи стовбуровими клітинами та/або екзосомаими дуже важливо дотримуватися індивідуальних рекомендацій лікаря. Загальних рекомендації після клітинної терапії включають:
● не допускати перепаду температур (не відвідувати баню, сауну, не пірнати в холодну воду) протягом тижня;
● не вживати алкоголь, наркотичні та токсичні препарати;
● уникати фізичного навантаження;
● старатися уникати людних місць після лікування.
Це допоможе стовбуровим клітинам підтримувати свою життєздатність в організмі пацієнта та подовжить терапевтичний ефект.
У період реабілітації необхідно:
своєчасно відвідувати лікаря;
застосовувати атравматичні перев'язувальні засоби;
регулярно видаляти гіперкератоз довкола рани (маніпуляцію проводить лікар);
суворо дотримуватись рекомендацій.
У цей період для пацієнта є суворі обмеження:
не можна ходити босоніж, при цьому треба носити шерстяні або бавовняні шкарпетки;
не піддавати стопи термічному нагріванню — заборонені ванночки, грілки, зігріваючі мазі, гаряча вода для гігієнічних процедур;
самостійно не робити педикюр, не стригти нігті, не лікувати мозолі, натоптиші, тріщини.
У період загоєння для обробки виразок не можна використовувати анілінові барвники, марганцівку, спирт, димексид, перекис водню, йод, іхтіолову мазь, мазь Вишневського. Перелічені препарати пересушують тканини, можуть спровокувати опік, формування струпа.

Важливо щодня оглядати стопу для раннього виявлення ускладнень і швидкої їх корекції. Звернутися до лікаря необхідно у таких випадках:● утворення нових виразок, нагноєння рани;● потемніння шкіри пальців;● забої, опіки стопи;● зниження чи втрата чутливості стопи;● болючі відчуття в ікрах.
Дієта та водний режим відіграють важливу роль у період відновлення після лікування діабетичної стопи та як профілактика рецидиву. Лікар-ендокринолог дає прості, але ефективні рекомендації:● прибрати із раціону продукти з високим глікемічним індексом, швидкі вуглеводи, жирні● продукти, напівфабрикати;● розділити їжу на 5-6 прийомів;● додати більше свіжих овочів;● підраховувати хлібні одиниці.
Дієта прописується лікарем з урахуванням особливостей лікування пацієнта.