Лікування артриту стовбуровими клітинами

Види, причини та методи лікування артриту

В останні роки в усьому світі спостерігається зростання захворюваності на артрити (запалення суглобів). Запальний процес у суглобах супроводжується болями, обмеженням рухливості, часто призводить до інвалідизації. Так, у США артрити посідають перше місце серед причин інвалідності. Вчасно розпочате лікування артриту дозволяє усунути запалення та відновити функції суглоба. Але в разі відсутності лікування артрит загрожує незворотніми змінами суглобових структур.

Що таке артрит, причини виникнення запалення суглобів

Артрит – це загальна назва запальних захворювань суглобів різноманітного походження. Запалення суглобів може бути самостійним патологічним процесом чи одним із проявів системного захворювання. Так, ревматичний артрит зазвичай поєднується з ураженням серця та судин, хвороба Рейтера (асептичний запальний процес реактивної, інфекційно-алергічної природи) – це комбінація запального ураження суглобів, кон’юнктиви очей та сечовивідних шляхів.
Причини артритів:● місцева інфекція (наявність вогнищ запалення у навколосуглобових тканинах);● загальна інфекція, що проникає до суглобової порожнини з системним кровотоком;● токсичний вплив продуктів життєдіяльності збудників інфекції, викликана ними алергічна реакція. Реактивний артрит часто розвивається після інфекційних захворювань кишечника, сечостатевої системи, дихальних шляхів та ЛОР-органів;● аутоімунні розлади, коли антитіла атакують власні тканини організму – ревматоїдний артрит, анкілозуючий спондилоартрит (хвороба Бехтєрєва);● подагра – порушення обміну речовин, що супроводжується утворенням кристалів солей сечової кислоти (уратів). Урати накопичуються в суглобових та навколосуглобових тканинах, подразнюють їх, викликають запалення (подагричний артрит);● поширення на суглоби запального процесу при псоріазі. Зазвичай псоріатичний артрит розвивається як ускладнення псоріазу шкіри, але у 20% випадків запалення суглобів передує ураженню шкіри, а у 10% шкірні та суглобові прояви виникають одночасно;● травми великих суглобів. При відкритих ранах травматичний артрит може ускладнюватись приєднанням інфекції;● поступовий знос, руйнування суглобового хряща при артрозах з подальшою запальною реакцією (остеоартрит, артрозо-артрит).
Причини деяких видів артриту, таких як ювенільний ревматоїдний артрит, точно не з’ясовані.

Види та класифікація артриту

Артрити класифікують за різними критеріями.
За етіологією:● інфекційні – первинні та вторинні (викликані місцевою/загальною інфекцією), бактеріальної, вірусної, паразитарної, грибкової природи, специфічні (туберкульозний, гонорейний, хламідійний артрит тощо) та неспецифічні;● неінфекційні – метаболічний (подагричний), реактивний (інфекційно-алергічний), асептичний посттравматичний, аутоімунний артрит;
За характером перебігу:● гострий, з вираженою симптоматикою. Гострий перебіг мають інфекційні, реактивні артрити;● хронічний, триває більше 3 місяців, поступово прогресує, має перебіг з чергуванням ремісій та загострень. Може бути ускладненням гострого артриту чи первинно хронічним (ревматоїдний, подагричний, псоріатичний, ювенільний артрит).
За поширеністю:● моноартрит – запалення одного суглоба;● олігоартрит – запалення 2-3 суглобів;● поліартрит – ураження 4 та більше суглобів.
За характером запалення:● серозний (неінфекційний або інфекційний вірусної природи), запальний випіт не містить гною;● серозно-фібринозний, супроводжується накопиченням у суглобовій порожнині білку фібрину, що утворює згустки;● гнійний, або септичний артрит розвивається при бактеріальних інфекціях, має гострий перебіг, якщо негайно не розпочати лікування артриту, може призвести до повного руйнування суглоба та системних ускладнень внаслідок поширення інфекції.
За локалізацією:● артрити нижніх кінцівок (артрит колінного суглоба, кульшового, гомілковостопного, підтаранного та дрібних суглобів стопи);● артрити верхніх кінцівок (артрит плечового, ліктьового суглобів, зап'ястя, дрібних суглобів кисті);● артрити хребта (спондилоартрити), зокрема, хвороба Бєхтерєва;● артрит скронево-нижньощелепного суглоба (СНЩС).

Симптоми та клінічні прояви артриту

Особливості симптоматики залежать від клінічної форми артриту, його локалізації. Основні симптоми артритів:
● загальне нездужання, що схоже на перевтому;● біль у суглобах, що відчувається у стані спокою, при рухах може як зменшуватись, так і підсилюватись. Болі запальної природи, особливо інтенсивні у другій половині ночі та зранку;● почервоніння шкіри та місцеве підвищення температури над суглобами (при гострих артритах та хронічних у фазі загострення);● лихоманка (при інфекційних, часто при ревматоїдному артриті);● зміна форми суглобів (дефігурація), пов’язана з набряком, припухлістю м’яких тканин. Дефігурація є зворотнім процесом, після лікування артриту форма суглоба відновлюється;● деформація, незворотна зміна форми суглобу, що виникає на пізніх стадіях хронічного артриту внаслідок утворення стійких контрактур, розростання/руйнування кісткової тканини;● обмеження рухливості, при гострому артриті зворотне, пов’язане з больовим синдромом, при тривалому хронічному – незворотне, викликане фіброзним чи кістковим анкілозом (зрощенням суглобових поверхонь).
У деяких видів артриту є специфічні симптоми. При ревматоїдному артриті у багатьох пацієнтів утворюються ревматоїдні вузлики – рухливі, зазвичай безболісні ущільнення від кількох мм до кількох см у діаметрі, що локалізуються під шкірою, найчастіше у місцях розгинання суглобів. На ці вузлики схожі тофуси («відкладення солей»), що утворюються при подагричному артриті. Для ревматоїдного артриту характерне симетричне ураження багатьох суглобів (поліартрит), переважно дрібних суглобів стоп та кистей. Для подагри більш типовою є маніфестація у формі моноартриту. При артриті СНЩС біль може віддавати у вухо, язик, скроню, потилицю, хворі скаржаться на запаморочення, погіршення слуху. Анкілозуючий спондилоартрит проявляється прогресуючим обмеженням рухливості хребта аж до повної нерухомості. Процес починається з поперекового відділу, потім поширюється вище, призводить до формування патологічного грудного кіфозу та шийного лордозу або зникнення природних вигинів хребта у поперековому та грудному відділах.

Діагностика артриту: як виявити артрит

Складові діагностика артриту:
● вивчення клінічних проявів, уточнення скарг, збір анамнезу;● загальний огляд з пальпацією суглобів та проведенням функціональних проб для оцінки обмеження їх рухливості;● інструментальні дослідження – рентгенографія (за потреби – КТ, МРТ), УЗД суглобів, за показами – артроскопія;● лабораторні дослідження – мікроскопічне (цитологічне) та бактеріологічне дослідження синовіальної (внутрішньосуглобової) рідини, загальні аналізи крові та сечі, біохімічні аналізи крові та сечі для визначення рівня сечової кислоти, креатиніну (при підозрі на подагричний артрит), ревмопроби (при підозрі на ревматоїдний артрит), ПЦР-дослідження на виявлення ДНК збудників інфекцій (при симптомах інфекційного артриту).

Лікування артриту: які методи використовують

Лікування артриту повинно бути комплексним, етіотропним (спрямованим на усунення причини) та симптоматичним (для усунення чи полегшення проявів).Основним методом симптоматичного лікування артриту є системне (пероральне, ін’єкційне) та місцеве застосування нестероїдних протизапальних препаратів, що полегшують біль, знімають набряк. При інтенсивному запаленні, виражених набряках можуть призначатися глюкокортикостероїди. Поза загостреннями медикаментозну терапію доповнюють немедикаментозні методи лікування артриту:● фізіотерапевтичні процедури (електрофорез, фонофорез, УФО, ампліпульстерапія);● масаж;● ЛФК, лікувальна гімнастика;● бальнеотерапія, санаторно-курортне лікування.
Вибір методів етіотропного лікування артриту залежать від його причини:● при ревматоїдному артриті лікування проводиться за допомогою імуномодуляторів, базисних протиревматологічних або генно-інженерних біологічних препаратів (БПРП, ГІБП);● при інфекційних артритах бактеріальної, грибкової природи проводиться терапія антибактеріальними, антимікотичними препаратами, при туберкульозному артриті – терапія хіміопрепаратами;● при реактивних артритах призначаються антибіотики (якщо джерело інфекції ще не ліквідовано), якщо цього недостатньо, можуть призначатися імуносупресори, цитостатики, інгібітори ФНП (фактору некрозу пухлини);● при подагричному артриті лікування спрямоване на пригнічення продукції сечової кислоти та активізацію її виведення з організму, медикаментозна терапія доповнюється дієтою;● при подагричному та аутоімунних артритах може проводитись екстракорпоральна гемокорекція – очищення крові від антитіл, циркулюючих імунних комплексів, солей сечової кислоти.
При септичному артриті виконується пункція суглобу (артроцентез), видалення запального випоту та лаваж – промивання суглобової порожнини антисептичними розчинами з подальшим введенням антибіотиків, глюкокортикостероїдів.
На пізніх стадіях, коли в суглобі відбулися незворотні зміни, може проводитись хірургічне лікування артриту – видалення зруйнованих суглобових структур, формування штучного анкілозу, заміна суглоба ендопротезом та інші операції.

Інноваційне лікування артриту стовбуровими клітинами

Інноваційним методом лікування артритів є терапія мезенхімальними стовбуровими клітинами, які:
● мають виражений протизапальний вплив, зменшують біль, дозволяють значно скоротити дозу НПЗП або зовсім від них відмовитись;● мають імуномодулюючий вплив, підвищують опірність до інфекцій, пригнічують аутоімунні та алергічні реакції, що є причиною реактивного, ревматоїдного артриту;● після диференціації замінюють пошкоджені, зруйновані клітини суглобового хряща, сполучної тканини;● завдяки протифіброзній дії попереджають розростання сполучної тканини, фіброзні зміни суглобів, що призводять до обмеження рухливості;● нормалізують обмінні процеси;● стимулюють утворення нових кровоносних судин, тим самим сприяють покращенню кровопостачання та живлення тканин суглоба.
Досвід лікування артриту стовбуровими клітинами у GOOD CELLS підтверджує, що вже починаючи з першого тижня зникають або стають значно менш інтенсивними больові відчуття, поступово відновлюється рухливість та інші функції уражених суглобів. Перед лікування спеціалісти клініки GOOD CELLS надають індивідуальний прогноз ефективності клітинної терапії з урахуванням анамнезу, скарг пацієнта та результатів обстеження. Лікування стовбуровими клітинами допомагає уникнути хірургічного втручання, та може дійсно покращити стан навіть у випадках, коли традиційні методи не дали успіху.

Можливі ускладнення та прогнози лікування

Прогноз при артриті залежить від того, на якій стадії розпочате лікування. Якщо почати лікування артриту на стадії синовіту, коли запалена тільки синовіальна оболонка, гострий артрит можна повністю вилікувати, попередити його перехід у хронічну стадію. При реактивному, ревматичному артриті можливе як повне одужання, так і перебіг з періодичними рецидивами. При первинно-хронічних артритах прогноз менш сприятливий, повністю вилікувати захворювання неможливо, але сучасні методи лікування стовбуровими клітинами дозволяють уповільнити прогресування артриту, скоротити частоту загострень, подовжити тривалість ремісії, уникнути ускладнень.
Якщо не провести ефективне лікування артриту на ранній стадії, він буде прогресувати. У місці запалення розростається грануляційна тканина, що вкриває хрящ та синовіальну оболонку, викликає їх дистрофічні зміни. При подальшому прогресуванні артриту щільна сполучна тканина заміщує хрящову та утворює спайку між суглобовими поверхнями, істотно обмежує рухливість суглоба (фіброзний анкілоз). Остання стадія артриту – кістковий анкілоз, повна втрата рухливості суглоба. Стійка деформація суглобу із втратою функцій, анкілоз або нестабільність, що призводить до вивихів, підвивихів – загальні ускладнення хронічних артритів будь-якого походження.
Існують також ускладнення, специфічні для окремих видів артриту:● ревматоїдний часто супроводжується системними проявами, ураженням кровоносних судин, серцевих оболонок, легень, органів зору;● подагричний – захворюваннями нирок;● псоріатичний – сакроілеїтом (запаленням малорухливого крижово-клубового зчленування), ентезопатіями (запальними та дегенеративно-дистрофічними процесами у місцях з’єднання сухожиль та інших сполучнотканинних структур з кістками), дактилітом (запаленням кісток, суглобів та м’яких тканин пальців);● інфекційний, септичний – поширенням інфекції на інші тканини, органи (флегмони, остеомієліт, при артриті СНЩС – запалення оболонок головного мозку), сепсисом.

Що не можна робити при артриті, рекомендації лікарів

Пацієнтам з артритом необхідно обмежити вплив будь-яких факторів, що можуть спровокувати загострення, погіршення. Здоровий спосіб життя – важлива складова як первинної, так і вторинної профілактики артритів. Необхідно:
● відмовитися від шкідливих звичок або максимально обмежити вживання алкоголю, куріння;● дотримуватись здорового збалансованого харчування, при подагричному артриті – дієти (виключити жирну та гостру їжу, смажені та копчені продукти, консервацію, ковбасні вироби, консерви, здобу та кондитерські вироби, гриби, бобові, субпродукти, алкоголь, каву, міцний чорний чай, какао та шоколад);● контролювати вагу, не допускати ожиріння;● уникати переохолоджень;● обов’язково рухатись, займатись лікувальною гімнастикою, але дозувати фізичні навантаження;● достатньо відпочивати, уникати стресів, емоційних перенапружень;● зміцнювати імунітет, вчасно лікувати будь-які інфекційні захворювання, проводити санацію хронічних вогнищ інфекції.
Артрити – численна група запальних захворювань суглобів, що розрізняються етіологією, локалізацією, особливостями перебігу та клінічних проявів. Деякі види артритів добре піддаються лікуванню, інші повністю вилікувати неможливо. Сучасні методи лікування артритів, в тому числі терапія стовбуровими клітинами, дозволяють якщо не позбутися захворювання повністю, то значно покращити якість життя, уникнути інвалідізації та інших ускладнень. Варто пам’ятати, що запорукою успішного лікування артритів є рання диференціальна діагностика та комплексний системний підхід, зокрема, корекція способу життя.