Що лікують стовбуровими клітинами?

Стовбурові клітини відіграють ключову роль у розвитку та регенерації організму. Вони володіють двома основними властивостями: здатністю до самовідтворення і потенціалом до перетворення в інші типи клітин. Саме ці властивості роблять стовбурові клітини унікальним інструментом, який можна використовувати для лікування різних захворювань і відновлення пошкоджених тканин.

Якими бувають стовбурові клітини?

Стовбурові клітини діляться на кілька основних типів, кожен з яких має свої унікальні характеристики та можливе застосування в медицині.
● Перший тип – ембріональні стовбурові клітини. Їх отримують з ембріонів на стадії бластоцисти. Головна і найцінніша особливість таких стовбурових клітин у тому, що вони можуть перетворюватися на будь-які типи клітин організму. Пластичність ембріональних стовбурових клітин робить їх цінним інструментом у регенеративній медицині та фундаментальних дослідженнях.● Пренатальні стовбурові клітини беруть дещо пізніше, ніж ембріональні – на пізніших етапах вагітності, коли плід уже в процесі формування основних систем органів. На цьому рівні стовбурові клітини вже частково диференційовані - можна взяти фетальні гемопоетичні клітини, а також клітини-попередники підшлункової залози.● Постнатальні стовбурові клітини – це клітини, які можна взяти одразу після народження дитини. Їх беруть із пуповини, амніотичної рідини, а також із плаценти. Такі стовбурові клітини мультипотентні – тобто, можуть диференціюватися в кілька типів клітин.● Іншим важливим типом є дорослі стовбурові клітини. На відміну від ембріональних, ці клітини присутні в організмі впродовж усього життя і слугують для підтримки та відновлення тканин. Хороший приклад цього типу – гемопоетичні стовбурові клітини в кістковому мозку, з яких надалі формуються різні клітини крові.
Індуковані плюрипотентні стовбурові клітини (ІПСК) – це новий, найменш вивчений тип стовбурових клітин. Їх отримують шляхом перепрограмування дорослих соматичних клітин у стан, аналогічний ембріональним стовбуровим клітинам. ІПСК можна отримати з клітин самого пацієнта, що знижує ризик відторгнення під час трансплантації, а також дає змогу моделювати захворювання на клітинному рівні для тестування нових ліків.

Для чого використовується трансплантація стовбурових клітин?

Одним із перших і найуспішніших застосувань стовбурових клітин стала терапія лімфоми та лейкемії. Гемопоетичні стовбурові клітини використовували для відновлення кровотворної системи пацієнта після інтенсивної хімієтерапії або радіотерапії. Ця процедура відома як трансплантація кісткового мозку, і вона суттєво підвищила виживаність пацієнтів із деякими формами раку. 
Стовбурові клітини також використовуються в лікуванні серцево-судинних захворювань. Після інфаркту пошкоджений серцевий м'яз має обмежену здатність до відновлення через рубцеву тканину. Терапія з використанням мезенхімальних стовбурових клітин і кардіоміоцитів, отриманих з ІПСК, спрямована на регенерацію пошкодженої тканини серцевого м'яза і відновлення нормальної функції серця.
Крім того, стовбуровим клітинам уже знайшли застосування в лікуванні цукрового діабету 1-го типу. Одним із перспективних підходів є використання стовбурових клітин для створення бета-клітин підшлункової залози, які можна трансплантувати пацієнту, тим самим відновлюючи здатність його організму самостійно регулювати рівень інсуліну та глюкози в крові.

Перспективи нових досліджень стовбурових клітин

Наукові дослідження та клінічні випробування за участю стовбурових клітин зосереджені на розробці нових методик лікування, спрямованих на збільшення ефективності та безпеки терапії найрізноманітніших захворювань.

Один із підходів, що найактивніше розвиваються, – створення органоїдів, які являють собою тривимірні мініатюрні моделі органів, вирощені зі стовбурових клітин. Ці органели імітують структуру і функції реальних органів і можуть використовуватися для моделювання захворювань і тестування лікарських препаратів. У майбутньому органоїди можуть стати основою для персоналізованої медицини.

Ще однією перспективною методикою є клітинна терапія, за якої стовбурові клітини вводять безпосередньо в ушкоджені або хворі тканини з метою їхньої регенерації.

Потенціал використання стовбурових клітин ще не розкритий до кінця. Уже наявні методики досліджень і лікування деяких захворювань, включно з вродженими, з часом можуть стати успішнішими, особливо в поєднанні з новими відкриттями в галузі генної інженерії.