Спосіб життя після інсульту

Для більшості людей життя після інсульту ніколи не буде таким, як раніше: стосується це і потерпілого, і його рідних та близьких людей. Ураження мозку, незалежно від обширності, завжди має наслідки. Тяжкість цих наслідків залежить від локалізації та обширності патологічного процесу, якості та своєчасності надання першої медичної допомоги. Не останню роль тут грають індивідуальні фізіологічні особливості постраждалого, його здоров'я загалом.
Найбільш поширені наслідки інсульту ділять на три групи:● Фізичні: хронічні м'язові та головні болі, слабкість та тремор кінцівок, порушення ковтальної функції, порушення або втрата зору та слуху, нетримання, параліч.● Когнітивні: втрата пам'яті, проблеми з мовою та мисленням.● Психологічні: депресія, проблеми із сном, тривожні розлади.
Близько 80% людей, які перенесли інсульт, набувають статусу інваліда і потребують постійного догляду. Близько 15% повертаються до повноцінного життя, успішно пройшовши всі етапи реабілітації:● рухові функції;● мова та пам'ять;● тазові функції;● психологічне відновлення.Процес реабілітації має комплексний характер: програму складають та впроваджують фахівці та лікарі різних профілів. Чим раніше приступити до відновлення, тим вищі шанси повернутися до звичайного життя.

Стандартно період відновлення після інсульту триває до 2 років. Після закінчення цього терміну стан вже не коригується, але можуть бути залишкові явища різного ступеня складності. Найбільш ефективні та продуктивні перші 3 місяці після перенесеної хвороби: у цей період пацієнт може відновити близько 50% втрачених функцій.
Реабілітаційний період після інсульту проходить у 4 етапи.
Гострий період – з моменту стабілізації пацієнта і до 3-4 тижнів. Цей період пацієнт проводить у клініці, де фахівці розробляють індивідуальну програму, як відновитись після інсульту. Проводяться заходи для відновлення мовної та рухової функції для виключення ускладнень та рецидиву інсульту:● профілактика пролежнів;● пасивна гімнастика;● масаж тіла та обличчя (язика, губ, щік).
На 5-10 день після інсульту призначають фізіопроцедури: лазеротерапію, магнітну терапію, електротерапію. Важливою складовою реабілітації також є клітинна терапія. Це сучасний метод, ефективність якого доведена міжнародними клінічними випробуваннями. При застосуванні стовбурових клітин після інсульту важливим є час звернення до лікаря. Чим швидше розпочати введення стовбурових клітин в організм, тим вищі шанси уникнути серйозних та незворотних наслідків інсульту! Такий підхід дозволяє уникнути загибелі клітин, що є ключовим для попередження дегенеративних процесів в організмі: порушення мовлення, рухової активності тощо.
Ранній період — перші три місяці після інсульту. Реабілітацію можна проходити вдома або у спеціалізованих установах. У програму відновлення входять:● артикуляційні вправи;● лікувальна фізкультура;● фізіотерапія;● масажі;● мовні заняття;● комплекси для когнітивних здібностей: зору та слуху, мислення, пам'яті.
Пізній та резидуальний періоди — настають через півроку з моменту інсульту. Направлений більше для закріплення отриманих навичок, їх вдосконалення. У цей час ускладнюють комплекс фізичних вправ, додаючи тренажери, збільшують мовне навантаження.

До відновлення пам'яті приступають відразу після закінчення кризового періоду та стабілізації пацієнта. На цьому етапі з пацієнтом працює невролог, логопед та психолог, оскільки здатність людини запам'ятовувати пов'язана безпосередньо зі здібностями бачити, чути та говорити. Комплекс відновлення пам'яті після інсульту включає:● регулярні заняття, створені задля відновлення можливості запам'ятовувати інформацію;● препарати та вітаміни після інсульту для покращення кровопостачання мозку;● режим дня та харчування.
Завдання психолога — унеможливити розвиток депресії, нервових зривів, знизити тривожність і посилити бажання людини до навчання.
В основі вправ на відновлення пам'яті закладено техніку навчання дітей базовим умінням та навичкам. Виконувати їх не обов'язково з фахівцем, цим можуть займатися рідні та близькі:● Повторення — щодня пацієнт розповідає, як провів день, чим займався, які вправи виконав, що їв.● Створення візуальних образів — позитивні емоції, пов'язані з улюбленими фільмами, переглядом фото чи музикою. Застосовувати можна все, що подобалося пацієнту до інсульту.● Асоціації — формування нових асоціативних ланцюжків між предметами, людьми та подіями до інсульту та після.● Словесні ігри. Спочатку використовуються прості слова, згодом завдання ускладнюється. Наприклад, гра у міста допоможе згадати, де була людина до хвороби і вже підтягти до цієї назви імена людей, назви закладів.● Пальчикові ігри — моторика розвиває мозок. Будь-яка щоденна робота пальцями ефективна, починаючи з простих стискань-розтискань та тренажерів, і закінчуючи ліпленням та створенням аплікацій.● Для тренування запам'ятовування можна використовувати картинки і фото, але ефективніше працювати з людьми. Необхідно описати побачену, наприклад, людину, яка заходила до палати деякий час тому.● Заучування віршів та переказ почутого тексту.● Музикотерапія – прослуховування улюблених пісень, мелодій.